Фенічка для волинщика, або нащо те все було.

Отже, цей браслет:

Плівся на цей концерт:

Правда, довелося добряче побігати, щоб встигнути.
По-перше, дякую висловлюю занепокоєння шпичку в дупу гугломапам, які кожні п'ять метрів міняли маршрут на "оптимальний" (на думку гугломап, звісно) і я замість сімнадцяти хвилин по маршруту, який мені показало з вокзалу, йшла тридцять хвилин, аж через Ринок, Маріяцкий костел і файних конячок. Врятувало тільки те, що я виїхала аж за три години до початку і у мене в запасі було ще сорок хвилин, за які я встигла там все подивитися, помацати стіни (старовинна цегла - це вам не оце!), порозглядати картини і фото на стінах і передати браслет безпосередньо винуватцю події, Олексію Шкуропатському a.k.a. Alex Clover (і ще одну фенічку для волинщиці Віри, але ту я не покажу, бо маю на те причини). 

Несподівано, бар "Chicago" виявився підземним, зі входом через якісь переходи з вулиці. 
Всередині отаке (це власне зала, інше я чомусь не фотографувала). 

Зелене світло на сцені, бляха-муха, яке не давало нормально бачити через мої скельця, зате чудовий звук, бо склепіння стелі його концентрує. 

Оригінальні відеозаписи з концерту не буду завантажувати, бо я не знаю, чи це буде правильно з точки зору авторських прав. 
Тому ловіть відео з каналу гурту, бо воно з відеорядом - це 🔥 
Хоча коментарі автора протягом виступу - окремий вид мистецтва, просто середньовічний stand-up. 😂
"Це я ловлю автостопом маршрутку до Дубліна"©️Alex Clover 🍀 

Текст вартий того, щоб вивчити його напам'ять і співати, коли дістала русня.

Обережно, ненормативна лексика, без якої було не обійтися. 

Світ повний казкою подій
І вартий перемог.
Коли покличе доля, їй
Роби назустріч крок.
Давай полиш тепло осель,
Ніколи не жалкуй,
Зустрінеш рускій корабе́ль,
То шли його на хуй.

Хуй-хуй! 

Немає меж для сил твоїх,
В тобі гаряча кров,
Хай б'є життя тебе під дих,
Вставай і бийся знов.
Веди свій човен поміж скель
І відстань не рахуй,
Зустрінеш рускій корабе́ль,
То шли його на хуй.

Хуй-хуй! 

Ти той, що дивну силу знав,
Що рухає зірки,
І всесвіт доторк відчував
Геройської руки,
В морях, містах, серед пустель
До мрій своїх прямуй,
Зустрінеш рускій корабе́ль,
То шли його на хуй.

Це час для суцільної перемоги -
Ніякої зради ганьби,
Мир і любов - то єдині вимоги
Тривалої боротьби.
Дорогу до мрії хай сонце осяє -
Гаряче, чарівне, руде,
І, якщо там кора́бель щось стрьомне волає,
Ти знаєш, куди він іде! 

А ще я набрався нахабства і попросив автограф. Чи не вперше в житті мені не довелося пробиватися через натовп до артиста (бо натовпу не було, ги) і отак запросто подати блокнотик. 
Тепер у мене є автограф одного з улюблених виконавців з гурту "F.R.A.M.", яких я слухаю вже близько десяти років. 

А все почалося з того, що колись давно друг (ще у Вконтакте) надіслав мені пісню і сказав: "Тобі точно сподобається!" 
Не обманув, бо цей трек досі є у мене на плеєрі. 

А ще я маю ось таку фотографію (правда, у трохи відредагованому* варіанті, але найближче до реальності 😁). 

...................
*використаний стікер kosmonozhka. 
...................

Враження неймовірні, немає слів, щоб описати ці емоції. Нарешті мені випав шанс послухати улюблений гурт наживо (хоч і не у повному складі) і це просто бімба! 
Ідеальне поєднання музики, місця і часу. Репертуар - якраз той самий, якого ми всі зараз потребуємо, де б ми не знаходились. 
В якийсь момент в голові засвітилася лампочка: "ось саме для цього потрібні барди". 
Ми переможемо. 
Все буде Україна, поки у нас є такі люди.