І за хлєбушек!
Почав я помічати за собою, що мій світогляд з початком війни змінився.
І чим далі, тим більше я ненавиджу русню.
Ще рік тому я б співчував їм, але зараз розумію, що моя русофобія прогресує. І інстасамки, які пускають бульби носом, що "єта мая жЫзнь!!111!!" викликають регіт і злорадне "Во, тепер ти наштукатуришся на все життя. Стіни, наприклад".
І якщо ще в новий рік я знав багато "хароших русскіх", то зараз їх кількість прямує до нуля.
Навіть ті з рідкісних русофрендів, кого я ще стрічаю на теренах Фейсбуку, бояться щось сказати щодо ситуації і ми спілкуємося хіба що на тему котиків. А, ну іще на тему довбой*бів, коробочку з якими дядя бог перекинув, коли створював россосію.
Знаю одного молодика з москау, який вирішив зібрати мітинг проти пу з мешканців свого будинку.
Розказує ситуацію:
- Я тут народ на митинг собираю. Пошёл лично по квартирах, 15 подъездов, 16 этажей. Знаешь, сколько людей решило пойти? Трое. Я четвёртый. Им пох*й, или они за всё это. У четверти населения дома там сыновья, у пары тёток дети в Мариуполе живут. Кажется, я сам начинаю ненавидеть русских.

Що ж, побажаємо удачі цьому джентельменові.
Але щось мені підказує, що то закінчиться нічим.