Релігія моїх котів

Прадавні вірування сягають своїм корінням ще часи палеоліту. Ще тоді в умах людей зародилася думка виконувати певні ритуали для вдалого полювання.
От і в моїх котів щось таке є пов'язане з викликанням корму. В нас котики не звичайні, а з тих що заводяться самі. Одного разу сусідська кішка вирішила: "Це чудове місце для моїх дітей" — і принесла свій виводок.
Не важко здогадатися хто з цих коміків шерсті головний заклинач дощу  корму.

Шамани завжди виділяються.
Камлання мого рудого коханчика полягає у тому щоб погладити шафку в якій зберігається банка з сухим кормом. Задер лапки, прогнув спину - і вуаля! Двоногі шкіряні сиплять повну миску смачного корму! Чи не дуже🤔 Як пощастить😅
Та ось два дні як ритуал не допомагає 😰
Він вже і так, і сяк до тієї шафки. І хвостом своїм шикарним мотиляв, і голос подавав.
Нічого.
Ніц.
Зеро.
Він навіть у хату забігав буфет гладив. Тричі!
Заглядав у шафки де взимку корм зберігався.
Все марно😢
Сидить набурмосений.

Не хвилюйтеся - коти не голодують. Просто без смачненького.
Та завтра їм вже куплять свіженького корму☺️