Можливо для вас це буде нєжданчик, але це — я (на фото, так-так, вам не вважається). Боєвого Птіца я придумала два роки тому (вже, навіть, трішки більше) і тут реєструвалась під цим своїм альтер-еґо, але останнім часом у мене мало натхнення для нових артів з Псіцем (хоча, іноді пробиває, не без цього), тому буду тут писати й свої власні думки, роздуми, маленькі оповіданнячка. Просто, як побачите текст з купою букв і без суржик — знайте, що це Боєвий Птіц зняв маску і вигулькнула я, Аня.
Ну, от і познайомились. Та й таке.
А, о, забула — в реальному житті я музикантка, граю на віолончелі. Тепер точно познайомились.
Ну, от і познайомились. Та й таке.
А, о, забула — в реальному житті я музикантка, граю на віолончелі. Тепер точно познайомились.
Коментарі (6)
Але, думаю, краще такої тематики пости будуть виглядати в "Історіях з життя", тож візьму на себе ініціативу перекласти з полиці на полицю. 😉
Чудового вам дня!
💛💙🥔
Приємно познайомитись навзаєм)
А от письменницею я з дитинства мріяла стати, але шо-то пішло не так і мені до рук потрапила віолончель)