Ти палила мої листи,
Відсилаючи мені попіл,
Я вдихав його гіркий пил,
І нові писав уже кров'ю.
Телефону різкий дзвін,
Розривав мою ніч надвоє,
Витягав мене з дивних снів,
Тих де поруч, удвох тобою.
Ти мовчала, і я мовчав,
У дротах спліталися подихи,
Чути голос твій, я бажав,
Говорив із тобою подумки.
Грали разом у дивну гру,
Що чомусь називають "кохання".
Розпочали разом весну,
Наша осінь буде остання.
І тримаючи руку твою,
Відчуваю, що ще не скоро.
Бо так сильно тебе люблю,
Ти і щастя моє, і горе.©