Я все іще вірю, я все іще вірю,

Що люди-це люди. Що люди не звірі. 

Що люди не жадібні, злі і брехливі.

Живуть не для війн, не заради наживи.

Я все іще вірю (ви скажете марить)

Що між сусідів не творяться чвари.

Нема поміж них ні бійок, ні ляку,

І можна у двір виходить без страху.

Я все іще вірю, хай дурно і марно,

Що батько-як батько, що мати-як мама.

Що діти народжені в шлюбі, не в шлюбі,

Лежать в колисках, не в сміттєвому кубі.

Я все іще вірю, та віра не вічна.

Що у людей залишилася ввічливість.

Що ницому хліба, хворому ліки,

Старому догляд  і шану до віку.

Собакам безхатнім їжі, не яду,

Захисникам нагороди й повагу.

Тим хто зростив нас,- любов і опіку,

Найкраще все дітям...(хоча б малу дрібку)

Я все іще вірю (і тому радію)

Що всі жінки-леді,(не стерви й повії).

Для них чоловік не тягар, а опора,

Дім для тепла, а не для роздорів. ©