... що я меломан.
Я слухаю все, до чого душа лежить, і часто це максимально різні виконавці.
Попса, звісно, рулить. На те вона і попса, до того ж вона буває неймовірно різноманітною в своїх проявах. І всілякий new age, оця вся Енігма, Аметістіум, Ера... При цьому я слухаю вибірково треки в жанрі рок (різний рок, дуже різний, майже всі напрямки), метал (якщо мені не все подобається, то я можу просто один трек витягти з цілого альбому і все), блюз і т.д.
Блек-метал слухаю під настрій і теж вибірково, бо в мене вуха просто втомлюються.
Класику слухаю, проте не завжди і не всю.
Дуже люблю етнічні інструментальні елементи в музиці, але мені має подобатися весь трек в цілому, зазвичай.
Я майже ніколи не слухаю альбоми, за винятком кількох перших разів, щоб оцінити зміст - потім я роздербанюю треки в папку з назвою виконавця. Тільки ті, що мені подобаються. Так мені простіше відсортувати найулюбленіші з них для плеєра.
 
Що мені НЕ подобається - українська попса "сільського" жанру (так, я не люблю Дзідзьо і Сердючку, хоча їх непопсові пісні вважаю для себе цілком норм), реп (майже ніякий, чесно кажучи) - в мене в цьому жанрі хіба що "Пересмішник" Емінема і все. Не люблю "наждачки для мозку", як казав мій дідусь - мікси оригінальних треків і всілякий прямо клубняк-клубняк. Однотипно і для того, щоб це подобалося, певно, мусиш бути в, хм..., ну, "спеціальному стані" 🥴.
Не дуже люблю італодиско, бо воно теж однотипне і надзвичайно нудне. Хоча є купка пісень Pupo i Al Bano. В цілому воно доволі приємне на слух, але немає ніяких цікавих моментів і від нього втомлюєшся. Ніколи не забуду поїздку в Лазурне в 2011-му, коли 9 годин підряд я слухав ВИНЯТКОВО італодиско-караоке-мінусовки. Це спочатку було "ну, навушники в багажі, пофігу, хоч це хай грає", але вже за півгодини я зрозумів, що це якесь знущання. Хоча тітонькам в салоні норм було. 😆
Сучасні "хіти" попси у всіх доволі однотипні, я манав їх слухати.

Останні місяці слухаю різний Lo-FI, syntwave і... старих маловідомих виконавців з 60-90-х. Іноді знаходиш просто кайфові речі, які можна слухати на повторі, гуглити тексти, перекладати їх і розуміти, що вони прекрасні. З останніх знахідок (хоча технічно це особисте перевідкриття, я потім напишу цю дивну від початку до кінця історію) - Marc Almond. Чорт, це один з найкращих виконавців, що я чув! Музика, тексти, в цілому творчість - 🔥. Хто любить британський інді-поп 80-90-х - це вам сподобається. Щось від Боуї, щось від класичного року, щось від кабаре, щось від іспанських мотивів, щось рок-н-рольне і трохи блюзове і в цілому виходить така собі еклектична суміш, яку хочеться слухати. Ну, і як вишенька на ваш торт - співак підтримав Україну у 2023-му (можете подивитися) .

А яку музику слухаєте ви? Якщо ви хочете поділитися підбірками своїх улюблених пісень - ласкаво прошу в Телеграм-канал.