16.07.2024р. 9.6 м.д. терези вівторок. 
За три дні до вбивства Фаріон. 
Сон.
Я стою в коридорі на площадці 4 поверху багатоповерхового будинку. Підходить Валя Зінченко (покійниця, сусідка) і хоче забрати електричну розетку. Я сказала: поклала на місце, сука! Це не твоє! В нас на кожну квартиру тут своя розетка, ясно?! Не чіпай. 
Вона пішла, але таки поцупила одну з 6-ти, що в загальнім коридорі, далі. 
Я входжу в свою квартиру і там мама (вона білявка, худорлява, активна) сидить. Кухня. Великий стіл-острів. Син бігає. Мама нам млинців напекла. Я підходжу до неї, піднімаю прядку волосся, а воно все дредами зроблене. Шкіра голови - це зерна: нагідок, гречки. Є й полова там. Кажу синові: біжи сюди, малий, глянь-но, в бабусі твоєї отвір який в голові! 
А там вхід в дубраву наче "Алея кохання". 

Я побачила згодом новини. А потім ПІБ ймовірного вбивці. Мене реально вштирило. 
Такі сни я бачила раніше. Збувались, звісно.
Події жахливі. В сні казали, що вони приречені. Тобто, я просто їх бачу. Ніхто, нічого не змінить, бо це, якийсь, мать його за ногу, сценарій....
Сусідка - мертва справа. Показано, ймовірно, долю вбивці чи справи. Не знаю. Мертві показують те, що невідоме, чуже. Асоціативно.
Розетки- джерело живлення (мова, я так думаю).
Мати- дійсно фігура відповідна до вбитої, близькість чи знаність. 
Син- справа. 
Млинці- живлення, енергія. Розквіт мови. Вважаю, що так. 
Кухня і стіл- справа готувалась заздалегідь. Цілеспрямовано. (Я порівнюю зі сном про літак боїнг 777, за добу перед його збиттям) На жаль, це вбивство повинно було бути.