Стара заіржавіла вежа посеред бетонної рівнини потерпіла поразку. Зелене море повільно вливається через розлом і затоплює її до країв, поглинає собою, закріплює позиції на майже невидимих шарах землі. Там не мало бути нічого живого, що більше за бактерію, однак старі дитсадочкові сходи ніхто не запитував і вони стали ще одним гірським масивом для заростання мікролісом.
Он-де почали рости мохи повище, а там, вдалині, вони вже пнуться на прямовисні стіни кривого бетону, приносячи безсмертно-зелений колір на нудну сірість.
Он-де почали рости мохи повище, а там, вдалині, вони вже пнуться на прямовисні стіни кривого бетону, приносячи безсмертно-зелений колір на нудну сірість.
Текст і фото мої
Коментарі (0)