Робимо підсумки року.
І, певно, найзначнішим є те, що в мене вийшло робити донати більш-менш регулярно, бо в першу чергу ви забезпечили мене необхідними для цього коштами. З кожної вашої покупки від 10 до 50 відсотків ми перераховували на FPW-дрони. З вересня по грудень ми з вами переслали на "Сталевих птахів України" (https://t.me/monovaolena)Олени Монової більше ніж 3500 гривень, за що я вам усім неймовірно вдячний. Сподіваюсь, в прийдешньому році ця сума значно зросте.
Я продав рівно 50 своїх робіт. З них 3 поїхали до власників в Чехію, Німеччину та Грузію.
Я виконав 1 ремонт надзвичайно крутого браслета для чудової людини з Києва.
Я зробив 1 роботу в співавторстві з іншою людиною дистанційно. Приємно було співпрацювати.
Найдешевша робота коштувала всього 100 гривень, а найдорожча — 1500 гривень.
Мої роботи розлетілися по всім регіонам України, але найбільше поїхало в Київ. 17 штук.
Найбільша кількість робіт, куплена однією людиною — 15 робіт! Софіє з Бучі, дякую за підтримку! Це надзвичайно приємно.
На другому місці з дев'ятьма моїми роботами - Ілля з Києва. Сподіваюсь, будемо співпрацювати і надалі.
А ще я дуже вдячний людям, які зробили всю цю суєту можливою.
Дякую Стейсі за чатик з котиками (і моїми репостами 😅).
Дякую пані Олені Моновій за її волонтерську працю і за те, що я можу репостити в її чатик мої роботи і донатити на дрони.
Дякую моїй хефе Октан за її класні комікси і можливість мені чмирити рюцкє без смс і реєстрації 24/7/365. І за те, що я можу робити репости і в її чатик.
Дякую пану Вадиму Яненку за його класну книгу про палеонтологію і його теплий і дружній чатик, де я знайшов купу класних людей. І куди я теж можу репостити. 😅
Дякую чатику-дурці (нічо такого, він так називається, так історично склалося), завдяки якому я не потрапив до справжнього дур-хаусу цього року. Ви класні, я вас люблю.
Дякую Євгенії за можливість читати її поки що онгоїнг-книгу і захоплюватися сюжетом, який не схожий на інші.
Дякую Фенікс, менеджерці мого серця, за кота, за її терпіння і те, що ваші посилки їдуть до вас навіть тоді, коли я не можу долізти до пошти. І за те, що я досі існую, власне.
Дякую моєму закритому чатику "Отака херня, малята", за підтримку будь-якої херні, що я творю і за те, що я їхніми зусиллями витягнув цей рік.
Дякую Яші. За те, що познайомив мене зі своїми пернатими і подарував частинку Ізраїлю. Незважаючи ні на що.
Дякую тим, хто в інших соцмережах все ще підтримує мене і досі.
Дякую тим, з ким я цього року остаточно розісрався і ми більше не їмо одне одному мізки. Так буде краще.
Нарешті дякую матері, за те, що її син-сич має змогу ділитися своєю творчістю всі ці роки і не став якимось нркмнм чи рззкім.
Дякую всім, хто так чи інакше вплинув на мою еволюцію, позитивно чи негативно. Так мало відбутися.
Щасливого Нового року!
Миру нам усім.
(ну, і щоб воно цього року нюхало квіточки з боку коріння, звісно).
І, певно, найзначнішим є те, що в мене вийшло робити донати більш-менш регулярно, бо в першу чергу ви забезпечили мене необхідними для цього коштами. З кожної вашої покупки від 10 до 50 відсотків ми перераховували на FPW-дрони. З вересня по грудень ми з вами переслали на "Сталевих птахів України" (https://t.me/monovaolena)Олени Монової більше ніж 3500 гривень, за що я вам усім неймовірно вдячний. Сподіваюсь, в прийдешньому році ця сума значно зросте.
Я продав рівно 50 своїх робіт. З них 3 поїхали до власників в Чехію, Німеччину та Грузію.
Я виконав 1 ремонт надзвичайно крутого браслета для чудової людини з Києва.
Я зробив 1 роботу в співавторстві з іншою людиною дистанційно. Приємно було співпрацювати.
Найдешевша робота коштувала всього 100 гривень, а найдорожча — 1500 гривень.
Мої роботи розлетілися по всім регіонам України, але найбільше поїхало в Київ. 17 штук.
Найбільша кількість робіт, куплена однією людиною — 15 робіт! Софіє з Бучі, дякую за підтримку! Це надзвичайно приємно.
На другому місці з дев'ятьма моїми роботами - Ілля з Києва. Сподіваюсь, будемо співпрацювати і надалі.
А ще я дуже вдячний людям, які зробили всю цю суєту можливою.
Дякую Стейсі за чатик з котиками (і моїми репостами 😅).
Дякую пані Олені Моновій за її волонтерську працю і за те, що я можу репостити в її чатик мої роботи і донатити на дрони.
Дякую моїй хефе Октан за її класні комікси і можливість мені чмирити рюцкє без смс і реєстрації 24/7/365. І за те, що я можу робити репости і в її чатик.
Дякую пану Вадиму Яненку за його класну книгу про палеонтологію і його теплий і дружній чатик, де я знайшов купу класних людей. І куди я теж можу репостити. 😅
Дякую чатику-дурці (нічо такого, він так називається, так історично склалося), завдяки якому я не потрапив до справжнього дур-хаусу цього року. Ви класні, я вас люблю.
Дякую Євгенії за можливість читати її поки що онгоїнг-книгу і захоплюватися сюжетом, який не схожий на інші.
Дякую Фенікс, менеджерці мого серця, за кота, за її терпіння і те, що ваші посилки їдуть до вас навіть тоді, коли я не можу долізти до пошти. І за те, що я досі існую, власне.
Дякую моєму закритому чатику "Отака херня, малята", за підтримку будь-якої херні, що я творю і за те, що я їхніми зусиллями витягнув цей рік.
Дякую Яші. За те, що познайомив мене зі своїми пернатими і подарував частинку Ізраїлю. Незважаючи ні на що.
Дякую тим, хто в інших соцмережах все ще підтримує мене і досі.
Дякую тим, з ким я цього року остаточно розісрався і ми більше не їмо одне одному мізки. Так буде краще.
Нарешті дякую матері, за те, що її син-сич має змогу ділитися своєю творчістю всі ці роки і не став якимось нркмнм чи рззкім.
Дякую всім, хто так чи інакше вплинув на мою еволюцію, позитивно чи негативно. Так мало відбутися.
Щасливого Нового року!
Миру нам усім.
(ну, і щоб воно цього року нюхало квіточки з боку коріння, звісно).