План розповіді про українських вівчарок.
Пункт перший. Дати добрячих пиздюлів писакам петицій за те, що несправедливо забули дерусифікувати цю породу. Бо основна стаття Вікіпедії ще зовсім недавно, у 2019-му повідомляла про те, що це «південноросійська вівчарка». Дякую, блять. Російського у цій собаці рівно стільки ж, скільки у Львові чи Полтаві. Аж цілих ніхуя, а саме рюцке самі й посприяли майже повному знищенню породи.
Пункт перший. Дати добрячих пиздюлів писакам петицій за те, що несправедливо забули дерусифікувати цю породу. Бо основна стаття Вікіпедії ще зовсім недавно, у 2019-му повідомляла про те, що це «південноросійська вівчарка». Дякую, блять. Російського у цій собаці рівно стільки ж, скільки у Львові чи Полтаві. Аж цілих ніхуя, а саме рюцке самі й посприяли майже повному знищенню породи.
З’явилася ця порода ще тоді, коли русня жерла кислі щі і парену рєпу, тобто аж близько трьохста років тому. Предками цієї розумної і сильної цюці були тогочасні азіатські пастуші собаки і нині вже зниклі кримські вівчарки (бараки) і хорти.
Пастуші здібності українки вражають. Всього двоє-четверо собак можуть справлятися зі стадом у 1200-1600 голів. Виводити породу кудлатих сторожів отар почав на території Асканії-Нова талановитий зоотехнік барон Фрідріх Фальц-Фейн. Ще його дід почав відбирати найкращих представників, навіть видавав цим пєскам спеціальний раціон, і більше того – знаходив час, щоб влаштовувати оглядини для чабанських собак, вибраковуючи а часом і знищуючи нетипових. Фрідріх Фальц-Фейн надав породі сучасні риси і назву «южнорусская овчарка».
Але порода сильно постраждала і опинилася на межі майже повного знищення, бо вже у 1917-му році маєток Фальц-Фейна було зруйновано орками учасниками повстання, а вірних собак почали безжально нищити. У сересері взагалі відбувався якийсь пиздець, бо цю породу знищували заради хутра. Цінних. Вівчарських. Собак. Заради хутра. Немає слів і русофобія все ще недостатня. Завдяки зусиллям кількох ентузіастів кілька вівчарок було перевезено до москви, і до 1960-го породу майже відновили. Майже, бо вона залишилася доволі рідкісною в Україні і майже невідомою – за кордоном. На сьогодні основним центром розведення є Миколаїв.
Українська вівчарка досить велика – зростом до 60-67 см у холці, м’язиста, довга і пухнаста. Може важити від 30 до 56 кіло, що аж ніяк не впливає на те, що її хочеться взяти на ручки у будь-якому віці і розмірі. Шерсть українців сягає 20 см , а підшерстя – до 10 см. Зовні ця пєска схожа на англійського бобтейла (але з хвостом) та угорського комондора.
А тепер підбираємо слину, бо нє всьо так адназначна (особливо, якщо ви русня).
На вигляд це кумедна пухнаста сіро-біла, трохи незграбна і, здається, млява собака-полежака, а в реальності цебоєвий вертольот зовсім не так.
На вигляд це кумедна пухнаста сіро-біла, трохи незграбна і, здається, млява собака-полежака, а в реальності це
Це недовірлива, розумна, дуже незалежна в прийнятті рішень собака. Має розвинений сторожовий інстинкт і природна агресія до чужинців. Якщо прийшов злодій – тобі пізда, тікай з городу!
Їх добре тримати в якості сторожа, але потрібен постійний контроль.
Їх добре тримати в якості сторожа, але потрібен постійний контроль.
Мамачьки з дєточками – одразу нахєр. Укровчарка з’їсть обличчя тому, хто нахабно порушує її особистий простір (і ми її за це не засуджуємо). Тож якщо ваше потомство для вас цінне – не псуйте нерви ані собі, ані южаку. Те ж саме стосується схильних до агресії, з нестійкою психікою та полюбляючих набухатися в цицю – дасть здачі, навіть не сумнівайтесь.
Також мораторій розповсюджується на людей малорухливих, зі слабким здоров’ям та інвалідів. Просто не потягнете. А вона потягне – вас. Можливо, навіть по землі. Цюця сильна і розумна.
Вона блискавична як у рішеннях, так і у вчинках. Є однією з найшвидших з усіх великих сторожових собак.
Також мораторій розповсюджується на людей малорухливих, зі слабким здоров’ям та інвалідів. Просто не потягнете. А вона потягне – вас. Можливо, навіть по землі. Цюця сильна і розумна.
Вона блискавична як у рішеннях, так і у вчинках. Є однією з найшвидших з усіх великих сторожових собак.
Підходить справжнім українцям - сильним, вольовим, активним людям, які можуть завоювати довіру і пошану цієї породи. При правильному дресируванні ви отримаєте надійного друга, захисника і сторожа. При неправильному – люту волохату скотину з ненавистю до всього живого, з ослячою впертістю і яка не боїться ні бога, ні чорта.
Якщо ви ще не посивіли, читаючи це і перебираючи власні недоліки, то додам ще й те, що українсько-вівчарське цуценя має потрапити у ваш дім не пізніше шестимісячного віку, при цьому м’яко та впевнено слід показати хто в домі хазяїн, бо потім буде пізно, і ніякий кінолог, кіпер, грумер чи навіть пан президент з вервечкою зоопсихологів не змусять змінити поведінку пухнастого українця.
Не дозволяйте цуцику спати на вашому ліжку, якщо не готові ділити його в подальшому зі здоровенним сердитим шматком солодкої вати. Не годуйте зі стола, не давайте канючити їжу, не дозволяйте того, чого не дозволите в подальшому.
Їжа. Їжа має бути або тільки професійною (давайте, спробуйте знайти щось не холістик і не супер-преміум), або натуральною, з не менше ніж 50% м’яса, червоної риби (омега-3 та -6 у «Гав» не додаються, якшошо), варених круп (пшенична, ячна, гречана) та овочів (морква, буряк, зелень, цибуля). Сало краще не нада, бо це не той українець. Жири у підвищеній кількості даються лише тоді, коли южак живе на вулиці, і лише взимку. Вітаміни з кальцієм і фосфором – обов’язково. Великий пєс – великі потреби. Слід дотримуватися раціону, щоб не викликати захворювань травного тракту.
Надзвичайно гарний факт – незважаючи на свою білість, вони не схильні до алергій і як для великих цюць доволі довго живуть – аж 12-15 років. Але через висячі вуха та гривку схильні до отитів та кон’юнктивітів. Тому слід проріджувати патлі, протирати вуха лосьйоном та промивати очі спеціальним розчином. Красива довга шерсть повинна чесатися не рідше, ніж раз у два-три дні, а навесні – повністю вичесати увесь пух бо він зваляється у пласти і влітку доведеться стригти. Після стрижки наголо шерсть южака відростатиме аж два роки (!), тому слід з щенячества привчати собаку до вичісування і не слухати чужу і власну лінь, яка підказує херню на кшталт «поголи собаку і ї не треба буде чесати». Ще одна гарна новина – мити їх майже не треба – тільки брудні лапи і все. Южаки несильно пахнуть, тому смердіти псятиною у вас вдома не буде.
Результат дибільного гоління нижче:
Результат дибільного гоління нижче:
І нормально підстрижена собака:
Ці собаки рухливі і люблять довгі прогулянки, добре піддаються дресируванню і можуть вивчити багато команд. Часто цю породу використовують у пошукових роботах та прикордонній службі, тому слід розуміти, що валятися живим килимом вона не буде. Якщо ви лінько і матрац по життю – не заводьте южака. Це собака справжнього українця, з усіма витікаючими з цієї тези наслідками.
