Вечір п'ятниці. Зазвичай Ящірка в такий час постить якусь музику. Зараз заради різноманітності запощу дещо не українського виробництва. З моїх спостережень цей гурт у лавах наших військ дуже люблять. При чому всі: від штурмовиків до діловодів, як сорокарічні мобіки, так і ті хто на війну потрапив з призову.
Отже, пані і панове, Раммштайн! Я наведу по одній пісні з кожного альбому, які слухала і переслухувала. Альбоми 2019 та 2022 року мені не те щоб не зайшли... Все гарно, але вже "не зачепило". Це не значить що альбоми не мій смак погані, просто переросла може, вилиняла з тієї шкіри.
Буду рада якщо ви назвете у коментарях ті пісні Рамів, які сподобалися саме вам

Спочатку мені Рамштайн дуже не подобався через те що його слухала вся гопота нашого класу. Але якось до моїх лапок потрапив диск Live aus Berlin, який приніс мій перший колишній. І я нарешті побачила як же виглядають ті, кого я так не люблю. Шоу заворожило, а потім я поцікавилася текстами.

Куди ж без цієї пісні. Завдяки ній я взагалі й дізналася про цей гурт. Це тоді лунало "з кожної праски", і на дискотеках під неї ковбасилися.

Mutter - дивовижний альбом. Я тільки пропускаю заглавну пісню з деяких причин. Пісня про музичну скриньку улюблена з нього. Мабуть за те що вона з хеппі-ендом.

Я підозрюю, що це переказ знаменитої балади Гете "Вільшаний король", тільки перенесено у сучасність.

Найулюбленіша пісня. Мабуть через те, що це мені нагадує наші відносини з моїм колишнім. Він був Feuer, я була Wasser... Пісня ніби як з його точки зору написана.

Знову ж ця пісня улюблена з цього альбому через особисті спогади. Іноді, коли згадую не те що варто, улюбленою стає Ich tu dir weh (смайлик з чортиком)