У рілсах з миленькими папужками, які гарненько співають чи розв'язують головоломки вам того не розкажуть, а я розкажу, бо жопа моя горить із усіляких несвідомих особистостей, які хочуть пташку і бояться бруду, вже давно. 

Папуги генерують хаос. І я маю на увазі не якийсь там маленький невинний безлад, а саме ХАОС.

Почнемо з найголовнішого. З гівна. 

Там, де у людей, котиків, собачок та інших створінь є сфінктер, у птахів, зокрема папугів, він відсутній, тож привчити папуга "робити справи" в одному місці неможливо технічно. Простіше кажучи, пташина жопа терплячки не має.

Папуга буде срати там, де сидить, біжить, летить. Він наснайперить на дзеркало в метрі від пір'яної дупи. Він поцілить у чашку, якщо її залишити там, де він літає. Ба більше: він нагидить на стелю, і лежачи ночами без сну, думати хатня людина папуга буде не про марність власного існування, а про те, як він це взагалі зробив. 

- Ну як? - питатиме людина, а над нею, неначе зірки, мрітиме засохла темно-зелена ляпка.

Папуга мовчатиме. Можливо тому, що не хоче ділитися секретами створення часопросторових гавноаномалій. 

Окрім гівна у найнесподіваніших місцях папуга приносить багато інших радощів у життя homo sapiens sapiens, себто обізяни лисої зі смартфоном. Наприклад, один папуга знищує багет під стелею зі швидкістю, що межує зі швидкістю світла, особливо коли бачить свою хатню людину у повній готовності відігнати велоцераптора від залишків ремонту. Двійко папугів можуть нищити багет вдвічі швидше, про що варто було б повідомити фізикам, бо як так, швидкість світла подолали, а вони не в курсі. Трійко папугів... Словом, концепцію ви зрозуміли. 

Цікаво, що шпалери, загалом, папуги жеруть повільніше. Не тому, що піклуються про ваш ремонт, а тому, що шпалери обдирати реально складніше, особливо коли вони ще не надірввані нахабним гострим дзьоблом.

Згризти пташка може не тільки шпалери. Та ж доля може легко спіткати комікси, книжки, купюру довільного номіналу, etc, etc. Якщо під чубом у голові пташки немає того, що має бути (мізків), цьому не зарадять ані гілки, ані іграшки. Є закон Мерфі: все що може статися, обов'язково станеться. У випадку папугів це звучить як "все що можна погризти, обов'язково погризуть". А погризти папуга може взагалі все.

Якби папуги були шляхетними панами у всесвіті "Пісні льоду і вогню", їхній девіз звучав би як "ми не доїдаємо". Радісно пожувавши краєчок гілочки, пір'яний поц так само радісно скине смаколика на підлогу, яку обізяна лиса зі смартфоном дві хвилини тому вже вдруге за день підмітала, відклавши смартфон. Птах буде з інтересом дивитися, як їжа падає вниз, а двоногий раб без пір'я бігає та прибирає наново.

Особливий шик для папуги, звичайно, почистити брудного, перемазаного буряком чи червоним перцем дзьоба об стіну. Особливо якщо стіна біла.

Коротко кажучи, папуги - 10/10, рекомендую подумати усім, хто хоче завести пташку. А потім ще раз подумати і перечитати цей допис.

А ще рекомендую підписатися на мій блог у ТГ, я там віршики пощу, улюбленими піснями ділюся та смішно матюкаюся https://t.me/cthulthushitpost