Самогубство і самогубці, на 90% анекдотична тема для розмов на підстанції, бо частіше за все це навіть не селфхарм, а спроби привернути увагу.

Ось одна з таких історій, коротенька.

Приходить нам якось виклик — "порізала вени, викликає син"

Ну ми руки в ноги, бинти в кишені і з музикою мчимо. По приїзду нам відкриває підліток років п'ятнадцяти, з дуже характерний згасшим поглядом, жестом показує на кімнату і далі продовжує відмивати підлогу від крові.

В кімнаті нас чекає суттєво налигана жінка, якій вже наскоро син перетягнув руку рушником.

Ми її нормально перев'язуємо, вона нам розповідає трагічну історію того що її чоловік і син постійно сваряться і вона через це вирішила звести рахунки з життям, в сьомий раз. 

Її син який слухав цю історію з все тим же втомленим і мудрим від пережитого виглядом закотив очі і пішов зустрічати психіатричну бригаду яку він також завбачливо викликав. 

Ну а далі вже були дрібні документальні формальності.