Читав теорію про те, що цілком може таке статися, що наша реальність - це сон. А ось наші сни - це і є наше справжнє реальне життя! Найстрашніше, що цю теорію неможливо ні підтвердити, ні спростувати.

Ці громадяни тупо не бачили мої сни!!!

Тобто, виходить, я сьогодні десь цілу ніч (день) спочатку стояв як дибіл, посеред якоїсь кімнати (або і не кімнати, а трикутника) з бамбуку, в червоній сорочці з синіми рукавами і кричав людям, які проходили повз, що: "треба гладити стелю горизонтально, а не правою рукою". Потім одразу ж, там же, сів на маленький поїзд з моїм другом, що опинився там, а потім говорив з ним китайською, не знаючи жодного слова. Але я з ним вів цілу бесіду в поїзді. За тим, логічно опинившись у парку, читав деревам та кущам якийсь вірш, сміючись поміж рядками диким реготом і роблячи при цьому "колесо". Потім побачив синій будинок. Поплакав - бо це сумно. Потім вже десь на вулиці Леніна у Бішкеку, моя дружина Таня мені голосно і логічно пояснювала, що НЛО - це як кавун, тільки лопата! Я все розумів і погоджувався з почутим. Тому що ж кочерга!
І ось, видно, стомившись після напруженого дня (ночі), щоб нормально відпочити, я ліг там спати, в тій реальності.
І виходить, там мені зараз сниться: я в цій реальності прокинувся - і по3,14здував на роботу. Цікавий сон, я вважаю!
Прекрасна теорія, я вважаю! Логіка - наше все!
Автор: Стас Вольський